Захід у готелі Річчоне закінчився для овнера українського арбітражного холдингу камерою у провінційній тюрмі «Казетті». Тепер це складна юридична битва. 19 листопада 2026 року Апеляційний суд Болоньї провів перше засідання щодо екстрадиції Олександра Слобоженка в Україну. Під час слухань бізнесмен заявив, що не хоче добровільно видаватися і захищатиметься за італійськими законами.
Суд підтвердив, що арешт законний (convalida dell'arresto). Але не відкинув варіант пом'якшити запобіжний захід до домашнього арешту, поки не розглянуть запит на екстрадицію. Феміда звернула увагу, що в Україні овнер Traffic Devils має лише статус підозрюваного (indagato), а не засудженого.

Процесуальні строки та позиція захисту
Італійські закони мають чіткі терміни для офіційної екстрадиції. Протягом 10 днів після підтвердження законності арешту (орієнтовно до 29–30 листопада 2026 року) міністр юстиції Італії має звернутися до суду, щоб фігуранта тримали під вартою далі. Офіс Генерального прокурора України, зі свого боку, зобов'язаний у цей же термін передати римському відомству розгорнуте обґрунтування, чому фігуранта треба тримати за ґратами.
Паралельно діють два ключові терміни:
Запит про екстрадицію. Офіс Генпрокурора має надіслати повний пакет документів протягом 40 днів із моменту затримання (приблизно до 27 грудня 2026 року).
Співвідношення міри запобіжного заходу. Близько 30 листопада 2026 року суд вирішить, чи перевести фігуранта під домашній арешт. Сам процес, враховуючи апеляції, може тривати від кількох тижнів до кількох років.
Інтереси українського медіабаєра в Італії представляє адвокат Емануэле Польверині (Emanuele Polverini). Він спеціалізується на економічних злочинах і у 2024 році отримав профільну відзнаку Le Fonti Awards. Обвинувачення в суді представляє Генеральна прокуратура при Апеляційному суді Болоньї. Її мета — перевірити виключно правові підстави, а не суть українського кримінального провадження.
Статті звинувачення та європейська статистика
На батьківщині овнеру інкримінують дві статті Кримінального кодексу України:
ч. 3 ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) — передбачає штраф та конфіскацію без позбавлення волі;
ч. 1 ст. 209 ККУ (легалізація майна, отриманого злочинним шляхом) — карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років із конфіскацією.
Слідство Бюро економічної безпеки зосереджене на схемі виведення коштів через криптогаманці та обмінні канали без реєстрації юридичної особи в Україні. Захист в італійському суді традиційно будуватиметься на тому, що в країнах колишнього СРСР немає гарантій справедливого судочинства та є ризики для прав людини.
Згідно зі статистикою екстрадиційних процесів із країн ЄС щодо громадян України за 2019–2026 роки, ймовірність відмови сильно залежить від юрисдикції. Якщо Польща задовольняє понад 90% таких запитів, то суди Італії, Австрії, Франції та Кіпру набагато ретельніше фільтрують справи, значно частіше відмовляючи у видачі.