Коли на екрані телефону з’являється черговий дзвінок від «служби безпеки банку» або спокуслива пропозиція інвестицій із гарантованим подвоєнням капіталу за добу, за цим зазвичай стоїть не купка кустарних аферистів, а розгалужена мережа з власними HR-менеджерами, спай-інструментами для збору баз і технічною інфраструктурою. Досі правоохоронцям часто не вдавалось ефективно кваліфікувати діяльність таких «офісів» через прогалини в законодавстві. Парламент вирішив закрити цю лазівку.
На засіданні в середу народні депутати підтримали в цілому законопроєкт №10190, який передбачає жорстку кримінальну відповідальність за організацію та роботу шахрайських кол-центрів. За відповідне рішення проголосували 313 нардепів. Документ готували до розгляду кілька років — вперше його прийняли за основу ще навесні 2024 року, і лише зараз він дійшов до фінального голосування після низки гострих дискусій та кадрових зачисток у силовому блоці.
Нові статті у Кримінальному кодексі: що саме заборонили
Головна зміна полягає в тому, що ринок онлайн-афер отримує чіткі юридичні визначення. Кримінальний кодекс України доповнюється кількома базовими статтями:
Стаття 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Карає за протиправне збирання, зберігання, обробку та використання персональних даних, інформації, що становить банківську таємницю, реквізитів платіжних карток та кодів авторизації з метою заволодіння чужим майном.
Стаття 255-4. Встановлює відповідальність за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також безпосередню участь у ній.
Стаття 255-5. Окремо кваліфікує залучення нових працівників до таких структур (так званий рекрутинг у псевдоінвестиційні чи гемблінг-проєкти чорного спрямування).
Особливістю нової норми є введення формального складу злочину. Це означає, що для відкриття реальної справи й затримання не обов’язково чекати доведеного факту втрати грошей конкретною жертвою — достатньо самого факту протиправного збирання баз даних чи функціонування налагодженої схеми.
Які терміни загрожують організаторам та рядовим «баєрам» чорних офферів
Законопроєкт встановлює диференційовану шкалу покарань залежно від ролі в угрупованні та обтяжуючих обставин:
За базові епізоди електронного шахрайства передбачено від трьох до восьми років позбавлення волі.
Якщо злочин вчинено повторно або організованою групою, термін зростає до 5–10 років.
Організаторам і керівникам шахрайських мереж, а також за роботу в таких структурах в умовах воєнного стану загрожує від 7 до 12 років тюрми з конфіскацією майна та додатковою забороною обіймати певні посади.
На тлі нещодавніх гучних викриттів, зокрема операцій силовиків проти кришування тіньових офісів, цей закон дає інструменти для правоохоронців, хоча профільний ринок медіабаїнгу та арбітражу тепер ретельніше фільтруватиме команди на предмет токсичних вертикалей та сірих фінансових проєктів.
🤔 Головне питання тепер — як на практиці працюватиме затримання організаторів, які звикли міняти локації швидше, ніж правила в рекламних кабінетах.