Усі ми чудово розуміємо: заливати на крипту з українських карток стає дедалі важче, а банківський фінмон уже давно не схожий на просту формальність. Поки арбітражники та афіліейти шукають нові, менш проблемні шляхи для виводу профіту, держава готує масштабні зміни. З 1 січня 2027 року український крипторинок має запрацювати за новими, повністю легальними правилами. І це не просто гучні анонси: ключовий законопроєкт №10225-д вже пройшов перше читання, регулятори активно ділять повноваження, а текст документа готовий на 90%.
Цифри, які не ігнорують: $206 млрд об’єму
Ринок віртуальних активів в Україні настільки масивний, що тримати його в сірій зоні державі просто невигідно. Згідно зі свіжим звітом, який опублікувало видання PaySpaceMagazine, Україна посідає 8-ме місце у світі за загальним рівнем прийняття цифрових грошей, згідно з Global Crypto Adoption Index 2025 від аналітичної компанії Chainalysis. Проте найцікавіше інше: якщо скоригувати ці показники на чисельність населення, Україна впевнено тримає перше місце у світі.
Обсяг транзакцій: $206,3 млрд криптовалютних операцій, що пов'язані з нашою юрисдикцією.
Динаміка росту: за останній рік вітчизняний крипторинок зріс на вражаючі 52%.
Статус індустрії: цифрові активи перестали бути нішевим явищем для гіків і перетворилися на звичний фінансовий інструмент.
Голова НКЦПФР Олексій Семенюк під час дискусій прямо підкреслює: державний апарат сьогодні не створює індустрію з нуля. Ринок вже успішно функціонує, бізнес створює продукти, а українці масово ними користуються. Завдання уряду — загнати цю надвисоку активність у зрозуміле, легальне та, що найголовніше, оподатковуване русло.
Хто тепер головний і як поділили ринок
Протягом останніх кількох років між відомствами тривали суперечки про те, хто саме отримає контроль над перспективною індустрією. Тепер карти остаточно розкрито, і розподіл базується на європейських правилах MiCA. Головним наглядачем за крипторинком в Україні стає Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Вони забирають під свій контроль левову частку цифрових активів, тоді як Національний банк України (НБУ) регулюватиме виключно токени електронних грошей (EMT).
Авторизація: НКЦПФР самостійно видаватиме ліцензії та авторизуватиме локальних і міжнародних постачальників послуг. У липні 2026 року в Комісії вже створили окремий департамент віртуальних активів.
Адаптація бірж: усі закордонні майданчики, криптообмінники та сервіси стейкінгу змушені будуть підлаштовуватися під національні пруденційні вимоги (наприклад, зберігання клієнтських активів окремо від коштів компанії).
Підзаконні акти: робота над ними вже триває. Як зазначає ресурс Incrypted, регулятори планують фіналізувати ключові норми вже цього серпня, аби восени винести закон на друге читання. Більше того, 17 серпня 2026 року НКЦПФР ініціювала створення спеціальної робочої групи з представниками бізнесу для розробки заходів валютного контролю.
Податки: скільки доведеться віддавати з профіту
Для тих, хто ллє трафік, масштабує зв'язки та регулярно виводить дохід у фіат, ключовим питанням залишаються податки. Законопроєкт передбачає досить жорстку фінальну ставку, але з можливим пільговим періодом для стимуляції ринку.
Базова ставка: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 5% військового збору.
Пільговий "пряник": наразі обговорюється можливість застосування зниженої ставки (5% ПДФО + 5% військового збору) протягом першого року після набуття чинності закону, аби заохотити користувачів декларувати активи.
База оподаткування: податок нараховуватиметься виключно на інвестиційний прибуток. Тобто оподатковується різниця між доведеною ціною купівлі та ціною продажу активу, а не вся сума виводу на банківську картку.
Банки, RWA та легалізація інфраструктури
Сам по собі ухвалений закон не змусить українські банки автоматично приймати P2P-платежі від криптобірж без зайвих питань і блокувань. Фінансові та платіжні "рейки" вимагають окремого узгодження протоколів між регуляторами та банківським сектором. Проте, без чіткого правового поля повноцінна взаємодія банків із крипторинком неможлива. Щойно закон запрацює, банки отримають зелене світло на офіційну роботу з авторизованими майданчиками, що може суттєво спростити легальний вивід коштів.
Окремим вектором, який держава планує активно розвивати, є токенізація реальних активів — RWA (Real World Assets). Це інноваційний підхід, що дозволяє прив'язувати цифрові токени на блокчейні до реальних цінних паперів, нерухомості або фізичного майна, що має стимулювати створення нових інвестиційних продуктів в українській юрисдикції.
Висновки
Зачистка дикого крипторинку в Україні — це вже не абстрактна перспектива, якою лякають з 2021 року, а конкретний план із дедлайнами та визначеними регуляторами. Для медіабаєрів, тімлідів та криптоафіліейтів, які роками звикли до вільних переказів та відсутності жорсткої звітності, 2027 рік стане справжнім рубіконом. Легалізація дійсно відкриє прозорі шлюзи для роботи з українськими банками та зніме ризики блокувань, але за спокійний сон доведеться платити — від 10% до 23% з прибутку. Завдання зараз — уважно слідкувати за фінальними правками до законопроєкту цієї осені та завчасно готувати свої фінансові потоки до нових жорстких реалій. 😐