OneCoin: історія королеви криптоафер

Опубліковано: 08.05.2025

Ружа Ігнатова — жінка, чиє ім’я буде назавжди вписане в історію найгучніших фінансових афер. Вона обдурила мільйони інвесторів по всьому світі на мільярди доларів. А у 2022 році увійшла в топ-10 найбільш розшукуваних ФБР міжнародних злочинців. 

Створена нею криптовалюта OneCoin виявилася однією з найуспішніших фінансових пірамід, побудованих за принципом Ponzi scheme. За матеріалами відомого медіа про цифрові активи Cointelegraph, доходи від продажів OneCoin вимірювались мільярдами доларів — орієнтовно від 4,4 до 19,4 млрд.

Як Ігнатовій вдалося провернути таку схему, розповімо далі у матеріалі.

Зародження криптоскаму

Почнемо нашу розповідь з найбільш цікавих фактів про «досягнення» Ружі:

1. За неповні 3 роки свого існування піраміда затягла у схему понад 3,5 млн людей з усього світу. Афера торкнулася всіх шарів суспільства — не тільки успішних підприємців, а й бідняків з нетрів Уганди, наприклад.
2. Оголошена винагорода за інформацію щодо місця перебування Ружі становила $100 тис. та незабаром швидко виросла до $5 млн.
3. У болгарському реєстрі підприємців Ігнатова зареєстрована як засновниця 5 компаній і співкерівниця 30 компаній.
4. Перше обвинувачення в шахрайстві Ружа отримала ще у 2012 році. Тоді вона разом з батьком купила металургійний завод на території Німеччини. Згодом Ігнатові розікрали активи заводу на суму в 1 млн євро, але не оголосили про банкрутство, як того вимагало німецьке законодавство.

Отже, Ігнатова Ружа Пламенівна, яка влучно охрестила себе «Криптокоролевою», є уродженкою Болгарії. Вона народилася у 1980 році, тож на момент публікації цього матеріалу їй має бути 45 років (спойлер: якщо вона досі жива). Коли Ружі виповнилося 10 років, родина переїхала до Німеччини. 

У 2005 році майбутня героїня афер закінчила Університет Констанца зі ступенем доктора філософії, чим завжди маніпулювала у підігріванні свого іміджу. Її галуззю наукових досліджень було міжнародне приватне право.

З чого все починалось

Передвісником OneCoin став проєкт BigCoin — чергова фейкова криптовалюта, яка не набула, однак, широкого розголосу. Ця історія розпочалася у 2013 в Гонконзі завдяки Джону Ng, який рекламував свою валюту у звичному форматі, через красномовні заяви стати наступним біткоїном. Незабаром до піраміди долучилися Ружа Ігнатова, Себастьян Грінвуд та інші майстри скаму.

Крипта BigCoin не мала реальної вартості та не могла бути виведена за межі шахрайського сайту. Власне, подібні схеми пізніше були застосовані й для OneCoin. 

Поява OneCoin

Липень 2014 року — офіційна дата заснування піраміди. На той час біткоїн вже продемонстрував значний стрибок в ціні, а тому інтерес широких мас до криптовалют зростав. OneCoin відрізнявся від інших рекламними обіцянками безпечних транзакцій, зручності у використанні й доступності для кожного. Це особливо приваблювало ЦА, яка мала поверхові знання у сфері, проте мала бажання заробити “з повітря”.

Але було одне жирне “але”. У OneCoin не було блокчейну — технології, що забезпечує впорядкований реєстр транзакцій, по суті, бази даних. Система працювала на SQL-сервері.

Власне, монети OneCoin завжди були фейком, адже їх не можна було вивести і продати за межами шахрайського сайту. Вони функціонували лише в межах закритої системи. Як переконувала сама засновниця шахрайської схеми — «поки що». Власне, на той час обіг криптовалют стосувався переважно даркнету.

Ружа щедро вкладалася в рекламу й у власний бренд. У 2015 році її фото з’явилося на обкладинці болгарського Forbes. Стаття мала досить пафосну назву «Як можна змінити фінансовий світ за допомогою OneCoin?» Це була всього лише добре оплачена рекламна кампанія, яка, однак, викликала у вкладників непохитне відчуття довіри. 

Так, влітку 2016 Ігнатова організувала масштабний захід на стадіоні «Уемблі» в Лондоні, зібравши 90 тисяч прихильників. Це був пік слави OneCoin, а під час свого виступу Ружа впевнено заявила, що «через 2 роки всі забудуть про біткоїн».

Масштабування афери: 2015-2017 роки

Інвестори були переконані, що OneCoin — другий шанс розбагатіти для тих, хто упустив цю можливість з Bitcoin. Тоді криптовалюти були не настільки розвинені й захищені від скамів, як сьогодні. Водночас вкладників надихала харизма та впевненість Ружі, яка заявила про створення революційної валюти. 

Суть афери зводилася до необхідності придбати так звані «навчальні» криптопакети. Це була як сама крипта (токени), так і гайди з інструкціями, як її використовувати, аби вона працювала і приносила дохід. 

Чому ж це була фінансова піраміда? Того, хто купив пакет, мотивували привести в проєкт (і звісно, купити пакети) ще кількох людей (реферальна система). За це людина отримувала привабливу фінансову винагороду. Покупцям «освітніх» пакетів Ігнатова обіцяла підвищення фінансової грамотності та швидке зростання вартості OneCoin. 

Цікаво, що на початкових етапах афери ціни пакетів вже мали дуже широкий діапазон — від 110 до 27 500€. А далі верхня межа вартості сягнула ще вище — 225 000€. 

Завдяки масштабним рекламним кампаніям та стратегії MLM (багаторівневого маркетингу) піраміда швидко розросталася у географії та прибутках. У 2016 році біржова вартість ванкоїна складала понад половину вартості біткоїна. 

Крах піраміди

Попередження про ризик інвестування у OneCoin почали з’являтися в медіа вже у 2015 році, при чому на офіційному рівні. Зокрема, Cointelegraph писав: «Кількість доказів, яка підтверджує, що OneCoin є фінансовою пірамідою, досить велика…».

У застереженні від відомого медіаресурсу зазначалося про залученість директорів до шахрайських злочинів, протиріччях у документації та відсутності у рекламних кампаніях аргументованих доказів. Так, один із засновників проєкту, швед Себастьян Грінвуд, раніше був відомим фігурантом афер у мережевому маркетингу — він запустив піраміду Unaico. 

Водночас ком’юніті вкладників OneCoin по всьому світу не одразу помітило, що його токени не мають жодної фактичної цінності, як і жодного блокчейну. Не звернули вони особливої уваги і на попередження від банків. У 2016 році офіційний заклик утриматися від інвестування у OneCoin оприлюднили центральні банки Норвегії, Латвії та Швеції. 

У 2017 про подібне застереження оголосив національний банк Хорватії. Того ж року діяльність піраміди була офіційно заборонена на території Німеччини Федеральним управлінням фінансового нагляду.

А наприкінці жовтня 2017 року зникла і сама криптокоролева. Керувати проєктом продовжив брат Ружі Костянтин, а сама очільниця OneCoin була оголошена в розшук ФБР, і її досі не знайшли. За чутками, Ружі Ігнатової вже може не бути в живих — існує теорія, що один із інвесторів замовив її вбивство, проте переконливих доказів цього злочину немає.

У болгарській штаб-квартирі компанії на початку 2018 року були проведені рейди на вимогу німецьких прокурорів. Арешт інших двох співзасновників, Себастьяна Грінвуда і Костянтина Ігнатова, припав на 2018-2019 роки. Як не дивно, сайт продовжував працювати до грудня 2019 року.  

Червоні прапорці, які слід було помітити

Відома криптоаферистка маскувала своє шахрайство за схемами мережевого маркетингу. При цьому не гребуючи методами агресивної реклами. Тож на що варто було звернути увагу потенційним владникам?

1. Неможливість самостійно перевірити транзакції через відсутність реального блокчейну.
2. Складна структура транзакцій, замаскована під продаж навчальних послуг.
3. Користувачі не мали доступу до своїх коштів, не могли їх виводити та й не могли продавати самі монети.
4. Закритість від зовнішніх перевірок та непрозорість операцій. Цю крипту неможливо було майнити, а емісією займалась лише компанія «One Coin Limited». 
5. Розмита й незрозуміла інформація в інструкціях з технічної реалізації криптовалюти. 
6. Маніпулятивні меседжі типу «революційна крипта», «революція у глобальних платежах», «ванкоїн знищить біткоїн», не підкріплені жодними фактами.
7. OneCoin не мав лістингу на жодній із реальних бірж. 
8. Суперцентралізоване керівництво без певних контрольних органів чи рад директорів.
9. Ранні попередження від банків, фінустанов та криптомедіа про шахрайські схеми OneCoin. 

Агресивний маркетинг Ружі зіграв на такому психологічному явищі мас, як FOMO. Повністю звучить як «Fear of missing out», або страх пропустити свій шанс. 

Ця масштабна криптоафера — яскравий приклад того, що варто завжди бути пильним, не вестися на пафосні обіцянки та ретельно перевіряти всю інформацію.

Якщо хочете дізнатися більше про те, як захистити свої криптоактиви, читайте статтю на нашому сайті. 

Останнє редагування: 08.05.2025