Соціальні мережі знову створили юридичний прецедент на стику приватності та сучасних гаджетів. Прокуратура Парижа офіційно відкрила кримінальне провадження за підозрою у сексуальних домаганнях, пов'язаних із використанням прихованих камер у смарт-окулярах.
У чому суть схеми та тренду
Поштовхом до розслідування став вірусний тренд у соцмережах. Користувачі (переважно пранкери та блогери) одягають девайси з вбудованими камерами, підходять на вулицях до нічого не підозрюючих жінок, записують їх без згоди, а потім масово зливають ролик в мережу. Подібні випадки фіксувалися навіть під час побачень або на публічних локаціях.
Хоча правоохоронці не називають конкретних брендів у матеріалах провадження, експерти та ринок одразу вказують на головних гравців ніші. Популярні AI-окулярні девайси, зокрема створені гігантом Meta у партнерстві з EssilorLuxottica, захопили близько 76% світового ринку. Лише за минулий рік було продано 7 мільйонів таких пристроїв, а свіжі фінансові показники виробників демонструють експоненційне зростання.
Реакція регуляторів і технічні перевірки
Щоб зрозуміти масштаби загрози, кіберполіція Парижа ще два тижні тому провела власне тестування смарт-окулярів. Правоохоронці намагалися з'ясувати, наскільки непомітно для оточуючих можна вести зйомку та як саме зловмисники обходять правила приватності.
Французька комісія з питань захисту даних (CNIL) повідомила про десятки звернень від компаній та офісних працівників. Роботодавці масово консультуються з регулятором щодо законності повної заборони на носіння таких гаджетів на робочих місцях. На думку представників CNIL, вбудовані світлові індикатори запису виявилися неефективними — люди часто не помічають або не розуміють їхнього значення, а отримати реальну згоду від усіх перехожих на вулиці просто неможливо.
Міжнародний тиск на ринок носимих девайсів
Французьке розслідування — не єдиний головний біль для виробників розумних окулярів. Тиск на ринок зростає у різних регіонах:
У Великій Британії деякі мережі кінотеатрів розглядають або вже почали запроваджувати заборони на використання таких девайсів у залах.
Німецькі організації із захисту прав споживачів подали кримінальні скарги проти компаній, які реалізують подібні пристрої на території країни, вбачаючи у них порушення базових норм ЄС про захист персональних даних.
В Австралії профільні регулятори розглядають ініціативи щодо заборони використання камер-окулярів у державних та громадських установах.
Компанія Meta у відповідь на звинувачення запевняє, що заклала базові протоколи безпеки та конфіденційності «з нуля» під час проєктування техніки, і планує й надалі посилювати захисні механізми.
🖋 UAFF — будь в курсі арбітражних інсайтів