Модерація у джерелах: історія “закручування гайок”

Опубліковано: 05.09.2024

У своїй роботі арбітражники часто наштовхуються на труднощі, пов’язані з модерацією, — перевіркою на відповідність вимогам закону та правилам того чи іншого джерела трафіку. Соціальні платформи, такі як YouTube, Instagram, Facebook, Twitter, TikTok, мають мільярди активних користувачів в усьому світі та безпосередньо впливають на суспільні думки. Тож не дивно, що з кожним роком модерація в джерелах трафіку посилюється. 

Особливо це помітно напередодні виборів, коли залив трафіку ускладнюється “штормами” на різних сорсах. Так, навесні 2024 року перед виборами до Європарламенту європейські чиновники закликали Meta посилити перевірку реклами на відповідність DSA (Закону ЄС про цифрові послуги). Однак модерація покликана боротися не лише з політичними маніпуляціями. У цій статті розповімо, як і чому змінювались правила, а також про події, через які обмеження ставали дедалі жорсткішими.

Коли та як з’явилися головні соціальні платформи

У лютому 2004 року Марк Цукерберг запустив сайт Thefacebook. Спочатку він був розрахований лише на студентів Гарвардського університету, а згодом — американських та канадських вишів. Поступово географія сайту розширювалася й охопила спочатку всі штати США, а у 2007 році Facebook став доступним для користувачів з усього світу.

Цікаво, що на ідею створення власного проєкту Цукерберга надихнула традиція школи Phillips Exeter. Її випускники отримували книгу-довідник з адресами, телефонними номерами та фото своїх однокласників. Довідник мав назву “Thefacebook” — її Марк і запозичив для власної онлайн-мережі. І, вже будучи другокурсником у Гарварді, намагався втілити ідею в життя. Тоді він зламав мережу університету й скопіював фото студентських посвідчень, за що його звинуватили у порушенні права на конфіденційність даних.  

Водночас у 2000-х користувачі інтернету відчували потребу в ресурсі, який би дозволяв поширювати, шукати та переглядати відеоролики на різноманітні теми. Така можливість з’явилася завдяки проєкту Стівена Чена, Чада Герлі та Джаведа Каріма, які раніше працювали в PayPal. Так у 2005 році світ побачив YouTube. Реклама мережі не давала відчутних результатів, тож розробники розширювали його функціонал (додали Рекомендації пов’язаних відео, зовнішній відеоплеєр тощо).

Перше відео на YouTube, опубліковане Джаведом Карімом

У 2006 році YouTube був придбаний корпорацією Google. Користувачів залучали через розміщення відомих телешоу, фільмів, музичних кліпів тощо. Того ж року завдяки Джеку Дорсі світ побачила ще одна популярна сьогодні мережа — Twitter. У 2009 році глобальними соціальними платформами стали YouTube та Facebook. 

Instagram був створений у 2010 році як додаток для публікації фото. У 2012 році його купив Facebook. TikTok був заснований китайським бізнесменом Чжан Їміном у 2016. Спершу TikTok поглинув популярну на той час соцмережу Musical.ly та у 2017 дещо змінив своє позиціювання як платформа для креативного самовираження. 

Перші проблеми, пов’язані з недостатньою цензурою

У перші роки існування основні соцмережі майже не мали чітких механізмів регулювання небажаного контенту. У Facebook, до прикладу, була дозволена політична реклама. 

Під час свого виступу в Університеті Джорджтауну у 2019 році Марк Цукерберг заявив, що відсутність політичної цензури дозволяла вільно висловлювати погляди на відміну від традиційних передвиборчих кампаній. Як аргумент на захист своєї позиції Цукерберг згадав судовий процес стосовно Мартіна Лютера Кінга, що викликало хвилю обурення у багатьох представників громадськості.

Так, соціальні платформи сприяють об’єднанню людей під час революцій і протестів, поширенню важливої суспільної інформації активістами та ЗМІ, висловленню незалежної думки. З іншого боку, можливості технологій так само легко перетворюються на зброю в руках терористів та інших зловмисників. 

Вже у 2009 основні платформи почали боротися зі злочинами, пов’язаними з дитячою сексуальною експлуатацією та розповсюдженням порнографії в інтернеті. У Facebook та інших сервісах застосували технологію PhotoDNA, яка розпізнавала зображення ще до їхнього завантаження на сайт.

Вплив на політичну ситуацію

Соцмережі та ЗМІ сприяли поширенню протестів та сутичок в ряді арабських країн у Північній Африці та на Близькому Сході, відомих під назвою “Арабська весна”. Так, про початок демонстрацій у Тунісі у 2010 великі новинні канали дізналися завдяки повідомленням та відео активістів у Facebook, YouTube та Twitter. 

На сторінках Facebook користувачі з Єгипту спочатку пропагували флешмоби на честь вбитого поліцейськими блогера Халеда Саїда, які швидко переросли в протести проти влади Хосні Мубарака. Як наслідок, у Єгипті й Тунісі така активна мобілізація громадян в соцмережах привела до повалення панівних режимів, а в Йорданії — до реформи влади. 

Перший запуск рекомендацій та стандартизованих правил для спільнот у соцмережах відбувся у 2010 році. Тоді платформа Facebook розробила й представила свій перший набір стандартів англійською, французькою та іспанською мовами. Вони стосувалися в основному заборони насильства, дискримінації та захисту прав дітей. 

У 2012, невдовзі після блокування контенту в кількох країнах, Twitter оприлюднив свій перший звіт про прозорість модерації. Facebook зробив це на рік пізніше. 

Основна боротьба модераторів з розповсюдженням ідей тероризму почалася у 2014 році. У цей час запускаються стандартизовані настанови щодо дезінформації, пов'язаної з ІДІЛ та радикальними закликами. Зокрема, YouTube кардинально змінив політику щодо дозволу певних відео із зображенням насильства.

Проте заходи з цензури не завжди були дієвими — так світом розлетілися відео обезголовлення американського журналіста Джеймса Фоулі та інші подібні ролики. У результаті платформи впровадили нове правило проти “Небезпечних організацій”, пов'язаних з тероризмом.

До чого тут вибори в США?

Вибори 2016 року стали найбільш “технологічно просунутими” за всю історію їхнього проведення. А співзасновник SocialFlow, Френк Спайзер, назвав їх “першими справжніми виборами в соціальних мережах”. 

Тоді за президентське крісло змагалися Дональд Трамп та Гілларі Клінтон. Найгучніший скандал розгорівся довкола Facebook, хоча у передвиборчій агітації були також залучені Twitter, Pinterest, Instagram та Snapchat. Кандидати використовували різноманітні методи, щоб дискредитувати своїх опонентів та здобути підтримку. 

Колишній працівник консалтингової компанії Cambridge Analytica Кріс Уайлі у своєму інтерв’ю The Guardian зізнався, що дані користувачів були використані з метою складання психологічних портретів потенційних виборців. Хоча ще у 2015 році Facebook змінив свої інструменти для завантаження даних АРІ та заборонив додаткам збирати основну інформацію про активність профілів та друзів користувачів.

Врешті у 2019 році Марк Цукерберг був змушений звітувати перед Конгресом, а Facebook сплатив штраф у розмірі 5 млрд доларів за порушення вимог про конфіденційність. До того ж було ініційоване ще одне розслідування — щодо втручання російських спецслужб у вибори, що підтвердилося виявленням численних фейкових акаунтів та поширенням неправдивих новин. 

Особлива роль Twitter у 2016 році була зумовлена вдалою провокаційною кампанією Дональда Трампа. Пости Трампа у Twitter та Facebook були пов'язані з новинними ЗМІ. На відміну від інших кандидатів, він оперативно реагував на опонентів та інформував громадськість у Twitter про власну позицію щодо різноманітних соціально-політичних питань. Видання Washington Post назвало його акаунт у Twitter “плідним, популістським і самозакоханим”. 

Бред Парскейл, директор цифрових медіа Трампа, у виданні Wired сказав:

“Facebook і Twitter були причиною нашої перемоги. Twitter — для пана Трампа. А Facebook допоміг зібрати кошти”.

Вибори 2020 та нові заходи модерації

У відповідь на скарги та судові позови Facebook запустив програму перевірки фактів на своїх платформах та почав співпрацю з IFCN. Це відбулося ще у 2016 році, а у 2018 соцмережа створила Наглядову раду для відновлення видаленого контенту. Того ж року Twitter видалив 70 мільйонів акаунтів-ботів, щоб обмежити вплив політичної дезінформації на своїй платформі. 

З 2020 року нові правила модерації контенту поширюються на міжнародному рівні для протидії таким явищам, як мова ворожнечі, дезінформація про вибори та дезінформація про стан здоров'я. Черговими поштовхами до посилення обмежень стали самогубства і стрілянини у прямому ефірі Facebook, зокрема відео розстрілу Філандо Кастіле, трансляція теракту у Крайстчерчі. 

Twitter створив центр прозорості, а Facebook запровадив низку нових змін у політиці щодо контенту, який стосувався:

• заперечення Голокосту;
• організацій, що пропагують ненависть;
• організованих воєнізованих угруповань;
• теорії змови. 

Найбільші платформи почали залучати новий перевірений контент на тему чесності виборів у США після неодноразових заяв про фальсифікацію результатів голосування. Так з 2020 року Twitter і Facebook стали маркувати пости президента Дональда Трампа.

За даними Pew Research, у 2020 році на президентських виборах була найвища явка виборців у США — 66,8% населення, що має право голосу, взяли участь у голосуванні. На той час перевагу цифровому новинному контенту віддавали перевагу 53% американців.

1 січня 2021 року на сторінці Дональда Трампа у Facebook з'явилося повідомлення: “Великий мітинг протесту у Вашингтоні, округ Колумбія, відбудеться об 11:00 6 січня. Деталі про місце проведення — згодом. Зупинимо крадіжку!” 

6 січня 2021 року, під час підрахунку голосів на виборах 2020 року, натовп силою увірвався до будівлі Капітолію у Вашингтоні. Цей протест поставив під загрозу конституційний процес. При чому деякі учасники публічно заявляли, що зробили це за вказівкою Трампа. 

Під час заворушень загинуло п'ятеро людей, багато хто отримав поранення. Тодішній президент Дональд Трамп опублікував у Facebook два дописи, які були видалені за порушення Стандарту спільноти щодо небезпечних осіб та організацій. Компанія також заблокувала Трампу доступ до публікацій у Facebook та Instagram на 24 години. А 8 січня Facebook, Twitter, YouTube, Instagram заблокували акаунт Дональда Трампа до кінця його президентського терміну, а також заблокували його пости з інших акаунтів. 

20 січня відбулася інавгурація президента Джо Байдена. А 21 січня Facebook оголосив, що передав питання про блокування акаунтів Трампа на розгляд Ради на основі 5 виявлених порушень. Комісія встановила, що, підтримуючи необґрунтований наратив про фальсифікацію виборів і наполегливі заклики до дій у своїх постах, Дональд Трамп створив середовище, в якому можливий серйозний ризик насильства. Варто зауважити, що охоплення дописів колишнього президента США було великим: 35 мільйонів підписників у Facebook і 24 мільйони в Instagram.

Після цієї історії Facebook змінив правила модерації груп, додавши нові підстави для видалення “політичного” контенту. 

Модерація у 2024: практичні поради арбітражникам

Як ми знаємо, найбільше на собі відчувають шторми ті арбітражники, що працюють із “сірими” оферами, адже вони переважно підлягають забороні на соціальних платформах. Йдеться про вертикалі адалт, гемблінгу, бетингу, крипти, а також клікбейні заклики із ряду “шок-контенту”.

Що можна зробити для успішного подолання модерації?

Ось кілька порад:

1. Використовуйте атидетект-браузери та проксі. Перші допоможуть пройти перевірку системи на початковому етапі. Другі — приховати справжній ІР. Через них варто заходити у придбані акаунти. Застосовуйте окремі проксі для кожного облікового запису.
2. Обов’язково перевіряйте, наскільки ефективно налаштована ваша анонімність. Це можна зробити через спеціальні сервіси на зразок ІРНеу. 
3. Для тих, хто використовує метод клоаки (розділення трафіку на “білий” та робочий лендінг), радимо розподіляти трафік за такими параметрами:

• тип пристрою;
• браузер;
• ГЕО;
• історія відвідувань. 

Не застосовуйте клоакінг для лиття на “білі” офери.

4. Можна приховувати сторінки за допомогою спеціальних трекерів з anti-spy функцією. 
5. Працюйте з прокачаних рекламних кабінетів з високим трастом та перевіреною історією. 
6. Прогрівайте фарми без плагіату, максимально імітуючи дії реальних користувачів. Наберіться терпіння, оскільки вам може знадобитися багато часу — зазвичай близько місяця. 
7. Найдорожчі, проте найбільш надійні облікові записи — ті, що пройшли заборону на рекламну діяльність. При цьому фарми та автореги теж можуть бути корисними для досягнення короткострокових цілей. 
8. У креативах віддавайте перевагу ілюстраціям, а не фото. Уникайте відвертих формулювань, використовуйте сленг та діалекти. Звісно, текстовий контент має бути унікальним. 

Ці поради не гарантують вам 100-відсоткового захисту від модерації, однак допоможуть ефективно працювати тривалий час. Новачки для початку можуть лити трафік з клієнтських кабінетів. 

Висновок

Проблема модерації є однією з основних і найбільш болючих для арбітражників. Як свідчить історія посилення цензури в соцмережах, вона може бути корисною в глобальному значенні. Однак початковий хаос у регулюванні спільнот призвів до активного розповсюдження політичної пропаганди та підривних гасел, толерування насильства, тероризму, дискримінації, расизму. 

Як наслідок, модерація наразі дуже сувора, що негативно позначається на профіті арбітражників. Потрібен значний досвід, аби вдало просувати рекламні кампанії та уникати бану. Цей шлях тривалий, але з часом зусилля можуть окупитися стократ, тож варто регулярно тестити різні зв’язки та способи обходу модерації.

Останнє редагування: 06.09.2024